Нове дослідження команди вчених з Північно-Східного університету, Технічного університету Данії та Університету Копенгагена в Данії допомогло провести паралелі між тим, як ми живемо, харчуємось і спимо, і тим, як це впливає на наш ризик передчасної смерті або розвитку певних захворювань, за допомогою штучного інтелекту.
Дослідники навчили свій штучний інтелект прогнозувати майбутнє на основі даних шести мільйонів данців, щоб перевірити доцільність такого механізму прогнозування.
Вони виявили, що ті самі методи навчання, які лежать в основі великих мовних моделей (LLM), що забезпечують роботу таких ботів, як ChatGPT, можна також застосувати до життєвих подій.
Замість того, щоб вивчати зв’язки між словами та реченнями, ШІ з’ясовує взаємозв’язки між усім, що відбувається в нашому житті.
“Всю історію людського життя, в певному сенсі, також можна уявити як гігантське довге речення з багатьох речей, які можуть трапитися з людиною, – зазначив Суне Леманн, науковець з питань даних з Технічного університету Данії.
Нова модель, що отримала назву life2vec, використовує “простори вбудовування” – коли щось у реальному світі набуває математичної форми, яку може прочитати комп’ютер – для виявлення зв’язків між факторами здоров’я, рівнем освіти, рівнем доходу і всім іншим, що впливає на рівень смертності.
Під час тестування на основі відомих причин смерті ШІ виявився кращим за звичайні методи прогнозування того, як і коли хтось помре. Однак все ще існує безліч подій, таких як автомобільні аварії, які модель не в змозі передбачити.
ШІ також зміг передбачити певні аспекти особистості, такі як екстраверсія.
Такі вдосконалені інструменти штучного інтелекту демонструють великий потенціал для виявлення закономірностей, які людина не може побачити, а це означає краще розуміння взаємозв’язку між тим, як ми живемо, і тим, наскільки ми здорові та добре почуваємось.
Попри ці успіхи, дослідники закликають бути обережними: дані поки що стосуються лише данців, а отже, мають вбудовану соціально-демографічну упередженість.