Природні матеріали, включно з сільськогосподарськими відходами, можуть зробити автомобільну та інші галузі промисловості більш стійкими та менш токсичними.
Це демонструє проєкт BARBARA, який фінансується Європейською комісією та приватним сектором.
Проєкту вдалося зі звичайних харчових залишків, включаючи лимонну цедру, кукурудзяний крохмаль, мигдальну шкаралупу та шкірку граната, створити добавки до біополімерів.
З них за допомогою 3D-принтерів іспанського технологічного центру Aitiip дослідники розробили прототипи автомобільних деталей та будівельних форм.
«НАЙБІЛЬШ ЗАХОПЛЮЮЧИМ З НАШОЇ ТОЧКИ ЗОРУ Є ТЕ, ЩО ЗАЛИШКІВ НЕ ІСНУЄ, ІСНУЮТЬ ЛИШЕ РЕСУРСИ», — ГОВОРИТЬ БЕРТА ГОНЗАЛВО, ДИРЕКТОР З ДОСЛІДЖЕНЬ AITIIP, ЯКА КООРДИНУВАЛА ПРОЕКТ, ЩО ТРИВАВ ТРИ З ПОЛОВИНОЮ РОКИ
За її словами, автодеталі та будівельні форми були протестовані в польових умовах та продемонстрували, що циркулярна економіка можлива.
Проєкт BARBARA розпочав роботу, коли для 3D-друку був доступний лише один біополімер. Протягом кількох років дослідники не лише збільшили їх кількість, але й розробили нові процеси отримання та використання природних сполук – барвників із харчових відходів, біомордантів, які фіксують барвники, антимікробних речовин та ефірних олії з граната, лимона, мигдальної шкаралупи та кукурудзи.
Загалом BARBARA створила вісім матеріалів, що містять гранатовий і лимонний пігменти, гранатові біоморданти, лимонний ароматизатор і мигдальну шкаралупу. Їх можна використовувати замість існуючого пластику.
Нові матеріали – різних кольорів, текстури та мають антимікробні властивості.
11 партнерів проєкту надрукували з інноваційної біосировини прототипи дверних накладок, панелі приладів для автомобільної промисловості, форми для з’єднань, які використовуються у будівництві.
Нові матеріали мають кращі механічні, термічні та навіть естетичні властивості. Автори проєкту вважають, що технологія зможе перейти до демонстраційної фази протягом наступних 4-5 років.