Жива м’язова тканина, яку у лабораторії виростили з клітин пацюків інженери, допомогла двоногому роботу пройтися під водою без використання моторів. У рух м’язи приводять електричні сигнали, які змушують її скорочуватися. У майбутньому інженери планують покращити конструкцію м’язів, щоб вони не висихали на повітрі, й роботи могли ходити не лише у воді.
Інженери не вперше використовують культивовані у лабораторії м’язи для роботів: з ними вони стають гнучкішими, тихшими й простішими у створенні, адже м’яз вже є готовим рушійним механізмом. Утім, поки вони не надто рухливі й не можуть різко змінювати траєкторію руху, тому непридатні для використання у важкодоступних середовищах. У своїй роботі інженерам Токійського університету вдалося зробити робота із м’язами більш маневровим — крім як крокувати, він вміє різко обертатися. Для цього електричну напругу прикладають лише на м’язи однієї ноги, щоб вона розвернула робота до 90 градусів.
Для бігу ж — на максимальній швидкості у 5,4 міліметра на хвилину — напругу вчені електродом подають почергово на кожну робоногу. У майбутньому інженери планують розробити систему, яка подаватиме на м’язи поживні речовини й не дасть їм засохнути на повітрі — роботи із такими м’язами зможуть брати участь у підводних дослідженнях, пошуках постраждалих від стихійних лих чи обстежувати важкодоступні компоненти на будівництвах чи літаках.