Австралійська компанія розробила перший у світі комерційний біокомп’ютер, який поєднує живі людські нейрони та кремнієві чипи. Це новаторське рішення обіцяє зробити обчислювальні системи значно швидшими, ефективнішими та менш енергозатратними, порівняно з традиційними штучними інтелектами.
Основою біокомп’ютера є технологія синтетичного біологічного інтелекту. Живі нейрони, отримані з плюрипотентних стовбурових клітин, формують мережу, що здатна адаптуватися в реальному часі. Вони розташовані на спеціальній електродній матриці, яка забезпечує контроль за сигналами та дозволяє системі навчатися природнішим способом, ніж традиційні алгоритми машинного навчання.
Щоб підтримувати життєздатність біокомп’ютера, його помістили у спеціальний модуль, який містить живильне середовище, систему фільтрації та терморегуляцію. Унікальність розробки полягає в тому, що вона може працювати автономно, без підключення до традиційних комп’ютерів, що робить її природнішою альтернативою сучасним штучним інтелектам.
Перші серверні модулі на базі біокомп’ютера вже запущені, і компанія планує зробити технологію доступною для комерційного використання до кінця року. Споживачі зможуть як орендувати доступ до обчислювальних потужностей через хмарні сервіси, так і придбати пристрій за 35 000 доларів.
Перспективи використання біокомп’ютера вражають. Він може стати ключовим інструментом у медицині, фармацевтиці та робототехніці. Біокомп’ютери здатні допомогти у тестуванні нових ліків, моделюванні нейродегенеративних захворювань та розробці штучного інтелекту, що здатен до самонавчання та адаптації.