Науковці створили штучний павутинний шовк, який, за їхніми словами, можна використовувати для виготовлення дуже міцних бинтів, аби лікувати хронічні рани. Такі бинти розробили дослідники з Нанкінського технологічного університету в Китаї.
Зазначається, що шовкові бинти легко піддають прядінню завдяки 3D-друку, а також є досить стабільними, аби покращити лікування певних захворювань.
Зокрема в межах дослідження команда вчених протестувала нові перев’язувальні матеріали на мишах з дегенеративним захворюванням суглобів та хронічними ранами, які були спричинені діабетом та які зажили швидше, ніж при використанні звичайних пов’язок.
“Нові шовкові пов’язки біосумісні та біологічно розкладаються. Ми вважаємо, що штучний павутинний шовк, заснований на точній стратегії прядіння, забезпечить високоефективний спосіб конструювання та модуляції наступного покоління розумних матеріалів”, – розповіли дослідники.
Павутиння для лікування ран використовували ще в Стародавньому Римі, але його застосування в медицині не є практичним у великих масштабах.
“Це пов’язано з тим, що, на відміну від шовку з шовкопряда, збір павутинного шовку, як відомо, є складним через територіальну природу павукоподібних. Використання павутинного шовку природного походження також збільшує ризик бактеріального забруднення”, – йдеться у дослідженні 2021 року, яке опубліковане у журналі Cell Press.
За словами професора з Орхуського університету Тріне Більде, павутинний шовк завжди викликав захоплення та має майже моральний статус.
“Це один з тих міфів, який, здається, став “усталеним” завдяки “вірі”, а не сильній емпіричній підтримці”, – наголошує професор.
Завдяки цьому вчені почали розробляти штучний павутинний шовк для використання в медичних матеріалах наступного покоління, а сучасна технологія 3D-друку пропонує новий підхід до масового виробництва матеріалу.
“Відповідно до природного процесу прядіння павуків, ми повідомляємо про високоефективну стратегію прядіння, яка дозволяє масово виготовляти багатофункціональний штучний павутинний шовк у різних масштабах”, – підкреслили науковці, які стоять за цим проривом.