Японці віднайшли спосіб перетворювати частину хмелю, що залишається як побічний продукт пивоваріння в нановолокно целюлози.
Хміль є основним інгредієнтом майже кожного виду пива. Цей традиційний консервант надає пиву насичену гіркоту, квіткові або цитрусові аромати в залежності від виду хмелю.
Втім, у пивоварінні застосовується лише квітка хмельової рослини. Решта, стебла та листя, які за словами дослідників складають близько 75% біомаси, отриманої при вирощуванні рослини, спалюються або викидаються.
Дослідницька група розробила метод «вторинного циклу», використовуючи стебла хмелю як сировину для вилучення целюлозного нановолокна (CNF).
Унікальні властивості CNF передбачають високу міцність і стабілізацію при низькій вазі. Тож, його можна використовувати як альтернативу рослинного походження для зменшення кількості пластмас на основі нафти.
CNF вже вдалося видобути з деревини та агропромислових відходів, серед яких листя ананаса, стебла банана, шкірки грейпфрута та відпрацьована кавова гуща з кафе.
Втім, «це перша спроба ізолювати CNF зі стебла хмелю», — каже Ізуру Кавамура, провідний дослідник проєкту.
Стінки клітин хмелю мають целюлозні мікрофібрили або дрібні і тонкі волокна у матриксі, що складаються з лігніну та геміцелюлози. Проаналізувавши їх хімічний склад, дослідники зробили висновок, що стебла хмелю містять частину целюлози, яка майже дорівнює вмісту її в деревині.
Це означає, що такий метод не тільки б міг частково замінити нафту, але й використовуватись замість деревини для виробництва CNF.