Студенти берлінського університету Джоханна Хехемейєр-Кертен та Лобке Бекфельд створили із шкірок фруктів еко-сумки, що розчиняються у воді та можуть використовуватись як добрива.
Sonnet155 являють собою невеликі пакети з ручками, позиціонуються більше як одноразові, але можуть використовуватись до зносу.
Полотно для сумок складається із двох компонентів постіндустріальних відходів. Ключовим інгредієнтом еко-торбинок є пектин, гелеутворювач, який витягується із клітинних стінок відходів плодів, отриманих при виготовленні соків. Полотно посилене целюлозними волокнами довжиною до 5 мм, які відфільтровуються в процесі промислового текстильного виробництва як відходи, оскільки вони занадто короткі для виготовлення текстильних виробів.
Суміш з’єднують з теплою водою та дають їй затвердіти протягом п’яти днів. Після чого можна зшивати виріб.
«Відсоток целюлози, довжина та щільність волокон визначають структуру та рівень еластичності й напівпрозорості матеріалу, а натуральні пігменти пропонують різноманітні кольори», — зазначає Джоханна Хехемейєр-Кертен.
Sonnet155 підлягають вторинній переробці. Еко-торбинку можна розчинити в теплій воді. Відфільтрована за допомогою сита целюлоза використовується для виготовлення нових таких же виробів, а пектин — як добриво.
«Ми розробили сумку, як більш досконалий варіант звичайного паперового пакета», — додала Джоханна.